ЗВИ́КНУТИ, СЯ И ЗВИКТИ, СЯ.
Зви́кнути, ся и звикти, ся. См. Звикати, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 130.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗВИЛЬНУ́ТИ, НУ́, НЕ́Ш, →← ЗВИ́КЛИЙ, А, Е.